Письмо Омбудсману в Киеве
Кому: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Ніна Карпачова
вул.Інститутська, 21/8
01008, м.Київ
Від: Роман Кржіж
Голечкова 36
150 00 Прага 5
Чешська Респибліка
Контактна адреса в Україні:
вул. А. Барбюса 56, кв. 25
03150 м. Київ
тел: +380 50 3348050
+420 603412666
email: rkriz@volny.cz
www.liho.cz
Cправa: Звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини в справі порушення конституційних прав
м. Київ 15 липня 2008
Відповідно до ст. 55 частини третьої та ст. 26 Конституції України звертаюсь до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з наступною проблемою:
Згідно законодавства України *) водій автомобиля зобов’язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом.
Вважаю, що дана норма порушує мої конституційні права
Аргументи:
а)
Мотивацією для такого зобов’язання водія може бути тільки перевірка чи не є автомобіль якого небудь кримінального діяння.
Теоретично, такі мотиви, як створення клієнтів для нотаріусів (потрібне нотаріальне доручення для керування, якщо ви не є власником авто), або бажання держави створити складнощі для своїх громадян відпадають, оскільки у вільній демократичній державі, якою Україна без сумнівів є, це виключається.
б)
В області кримінального права Конституція України в ст.. 62 гарантує принцип презумпції невинуватості (напр. ст. 62 частина друга: Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.)
в)
Ми живимо в XXІ столітті, коли дешеві комунікаційні технології дозволяють «онлайн» ведення і зберігання інформації та безпосередній доступ до неї державним органам (в тому числі органів міліції) до переліку речей, які були об’єктом наприклад крадіжки або інших кримінальних дій. Тим більше це стосується автомобілів, які підлягають реєстрації і їх можливо відносно легко ідентифікувати.
г)
Конституція України в ст.. 41 частині першій визначає обсяг права власності (Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю). Остання частина ст. 41 (Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі) є інтерпретаційною щодо лімітів права власності та причин його обмеження.
Закон України «Про дорожній рух» і відповідні підзаконні нормативні акти ускладнюють здійснення конституційного права розпоряджатися власним автомобілем не тільки без явної причини формалізованою вимогою нотаріального доручення, але тим же здійснення даного конституційного права приносить власникові додаткові економічні витрати.
д)
Не останнім ефектом дії діючого законодавства являється економічний ефект. Враховуючи кількість машин в Україні, можна розрахувати витрати населення в межах мільярдів гривень на рік.
е)
Приводом для роздумів може бути також факт, що довіреність на водія-невласника вимагають тільки в країнах СНД .
На основі вище викладеного прошу Уповноваженого Верховної Ради Україні з прав людини звернутися до Конституційного суду керуючись ст. 150 Конституцій України з вимогою
1) Визнати частину ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» і відповідні підзаконні норми неконституційними
2) Відмінити частину ст.16 Закону України «Про дорожній рух»:
мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки
посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання
договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;
та замінити іі текстом:
мати при собі та на вимогу працівників міліції передавати для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та
ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;
водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться;
3) Відмінити всі частини підзаконних норм які відсилають на частину ст.. 16 Закону України «Про дорожній рух», яка визнається
Роман Кржіж
CC: — Veřejný ochránce práv, pan JUDr. Otakar Motejl
— Konzulární oddělení Velvyslanectví České republiky na Ukrajině, pan Ondrej Morávek
*)
На сьогодні порядок зупинки транспортних засобів та перевірки необхідних документів, перелік яких визнано підпунктом 2.1. Правил дорожнього руху, регламентується ст.16 Закону України « Про державний рух», і наказом МВС України від 13.11.2006 № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України» (29.11.2006 зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 1243/13117).